Підігрів підлог найчастіше застосовується у заміських будинках та котеджах. Розрахунок теплої підлоги проводиться на стадії планування, щоб максимально ефективно та ергономічно вбудувати опалювальну систему у водяну підлогу. У багатоквартирних будинках, підключених до центрального водопостачання, теплі підлоги можна використовувати, але установка буде значно проблематичнішою.
Оскільки матеріал продають упаковками, при неправильному розрахунку можуть виникнути труднощі із поверненням залишків. Тому важливо знати, як проводиться розрахунок труби для теплої підлоги.
При розрахунку труби для теплої підлоги важливими факторами є:
Важливо враховувати, що не завжди потрібно опалювати всю поверхню. Якщо раніше було достатньо обігріву за допомогою радіаторів, встановлених під вікнами, тепер буде значно збільшена площа тепловіддачі. Найчастіше тепла підлога достатньо обігріває приміщення.
Особливості, які слід враховувати:
Раціональне використання можливостей приміщення допомагає заощадити на трубах та трудовитратах. Але не варто їх занадто урізати, інакше кількості тепла, що виробляється, може бути недостатньо.
Максимальна довжина труби для теплої підлоги (величина контуру) залежить від двох основних факторів:
Найчастіше цей параметр коливається в діапазоні від 70 до 120 метрів. Виходячи з цих показників площа приміщення, яке можна обігріти, використовуючи один контур, становить від 15 до 25 кв. м.
Перед початком робіт рекомендується скласти схематичний план статі. Для цього можна використати звичайний аркуш паперу, на якому намальовано параметри кімнати. На ньому слід зазначити важливі моменти:
Такий простий захід допоможе уникнути небажаних помилок у процесі укладання труб і не дасть забути про важливі нюанси.
Немає конкретної схеми укладання труби, яка забезпечує мінімальне використання матеріалу та високий рівень тепловіддачі. Витрата залишиться приблизно однаковою незалежно від вибраного варіанту. Перевага певного типу залежить від планування приміщення та зручності монтажу.

Існує кілька різновидів укладання:
Щільність прилягання труб одна до одної обумовлена параметрами тепловіддачі. Якщо для обігріву приміщення потрібний високий рівень температури, труби слід укладати щільніше.
Як правило, застосовується у невеликих приміщеннях:
Позитивні сторони даного типу укладання:
Основний недолік - нерівномірне прогрівання, що можна не враховувати тільки в малих приміщеннях.
Цей варіант укладання труб для теплої водяної підлоги застосовується в спорудах будь-якого розміру та планування. До основних переваг паралельної «змійки» належать:
З мінусів особливо виділяється складніший і триваліший монтаж труб.
Цей тип користується найбільшим попитом у користувачів завдяки:
Більшість досвідчених майстрів віддають перевагу саме цьому варіанту укладання теплої підлоги. До недоліків відноситься найскладніший процес установки, в якому новачки часто припускаються помилок. Тому самостійне укладання не рекомендується.
Цей спосіб має на увазі, що конфігурація складається з двох контурів: основного, який має великі розміри, і приєднаного, що має менший охоплення площі з більш щільним укладанням.
Такий варіант однаково застосовується як до «равлика», так і до «змійки». Використовується, щоб наголосити на певній ділянці кімнати, де потрібна більш висока тепловіддача. Наприклад, можна посилити обігрів поблизу вікон чи дверей.
Основне правило для визначення параметрів — довжина кожного контуру обчислюється окремо. Це має значення, оскільки в одній кімнаті може бути кілька контурів.

Формула для розрахунку теплої водяної підлоги: Ш x (Д : У) + У x 2 x (Д : З) + К2 де:
При розрахунку рекомендується використовувати коефіцієнт запасу, який має бути близько 5% отриманого результату. Щоб спростити обчислення та отримати підсумковий показник, число множиться на 1,05. Це робиться для згладжування похибок у обчисленнях та компенсації частини труб, які будуть використані під фітинги.
Для простоти візьмемо такі вихідні дані:
Існує ще одна формула, яку найчастіше застосовують для обчислення кількості необхідних труб у квадратних приміщеннях. Вона враховує тільки площу, тому використовується високий коефіцієнт для підстрахування. Формула дозволяє швидко визначити потрібну кількість труб, але дає деяку похибку, тому частина матеріалу може виявитися невитраченою.
Розрахунок проводиться за формулою П: У x 1,1 + К x 2 де:
Для наочного порівняння обох методик підрахунку прикладі використовуються показники з попереднього варіанта.
Приклад
Розмір кімнати – 6 м x 5 м або 30 кв. м, віддаленість колектора на 5 метрів. Крок, з яким укладається труба, 0,2 м. Маючи вихідні дані, проводиться розрахунок: 30 кв. м.: 0,2 м x 1,1 + 5 м x 2 = 175 метрів.
У порівнянні з розрахунком за попередньою формулою виходить відносно невелика різниця, що дорівнює 6 метрам. З урахуванням досить великого розміру кімнати похибка не надто велика.
У більшості довідників за основу взято мінімальну величину — 30 мм.Якщо приміщення має велику висоту, під стяжку вставляється матеріал, що утеплює, який збільшує ефективність опалювального процесу.
Найбільш поширеним матеріалом, який використовується як стягуючий елемент, є екструдований пінополістирол. Його опір теплообміну значно нижчий, ніж в аналогів.
Для врівноваження лінійного розширення бетону рекомендується використовувати вздовж периметра кімнати демпферну стрічку. Товщина – важливий параметр. Практика показує, що для споруджень площею менше 100 кв. м достатньо 5 мм. Якщо приміщення має більшу площу і одну зі сторін довше 10 метрів, застосовується формула: Т = 0,55 x Д, де: Т — товщина, Д — довжина кімнати.
Найпопулярнішими марками водяної статі є:
«Київська теплова компанія» пропонує максимально широкий асортимент продукції в Україні, гарантує високу якість та кваліфіковану допомогу спеціалістів при виборі відповідного товару. Для отримання безкоштовної консультації телефонуйте (044) 223-90-02 та (099|068) 777-23-60 або пишіть в онлайн-чат на офіційному сайті компанії.



